Ефект Даннінга-Крюгера або чому дурні такі самовпевнені

Чи зустрічали ви у своєму житті людей, які явно недалекі й некваліфіковані, але непохитно вірять, що вони знають усе на світі і не можуть помилятися? А ось люди з інтелектом вище за середнє і які мають високу кваліфікацію навпаки, самі занижують свої ж здібності і сумніваються у своєму професіоналізмі?

Цей феномен є одним із метакогнітивних спотворень і має назву — Ефект Даннінга-Крюгера. Названо його так на честь двох американських соціальних психологів — Девіда Даннінга та Джастіна Крюгера, які й дали йому наукове обґрунтування в 1999-го році. Посилалися вони на висловлювання відомих людей, наприклад, на Чарльза Дарвіна:

«Впевненість частіше породжується невіглаством, ніж знанням»»

Вони провели низку експериментів на своїх студентах і дійшли таких висновків щодо людей з низьким рівнем кваліфікації:

  1. Їм властиво переоцінювати власні вміння та знання
  2. Їм дуже важко зрозуміти всю глибину своєї некомпетентності.
  3. Також, вони не можуть об’єктивно оцінити по-справжньому високий рівень умінь і знань в інших людей.
  4. Лише пройшовши навчання, вони стають спроможними усвідомити справжній рівень своєї колишньої компетентності.

Грубо кажучи, йдеться про всіх цих супер-впевнених в собі людей, які при цьому не відрізняються високим інтелектом і вважають, що рівень аргументації прямо пропорційний гучності їхнього голосу

Незважаючи на те, що ефект отримав свою назву відносно недавно, цей феномен відомий людству вже багато століть. Сократ, батько античної філософії, який жив майже 2.5 тисячі років тому, відомий своєю фразою:

“Я знаю що нічого не знаю”

Можливо, саме вплив цієї фрази спонукав Платона, учня Сократа, написати його відому «Печеру». А сучасник Сократа і засновник однієї з найважливіших східних філософій, Конфуцій, що жив у тисячах миль від нього, говорив:

“Істинне знання – у тому, щоб знати межі свого невігластва”

Інший давньокитайський мислитель і засновник Даосизму, Лао Цзи, який був також сучасником Сократа та Конфуція, говорив:

«Той, хто знає, не говорить, той, хто говорить, не знає»

Все це вказує на те, що ефект Даннінга-Крюгера – просто особливість, властива нам від природи, незалежно від етносу та культури. Це як встановлений додаток на дешевому смартфоні — його так само важко позбутися, але якщо не позбудешся, то він гальмуватиме роботу.

І це лякає, що впродовж усієї людської історії, люди слухають тих, хто часто не дуже й компетентний у тому, про що так впевнено говорить. А якщо некомпетентні люди ще зберуться натовпом, це взагалі може закінчитися трагедією. У таких умовах ставити під сумнів авторитети не просто можна, а й потрібно. Але, в першу чергу, потрібно ставити під сумнів саме свій авторитет і визнати, що ми знаємо дуже мало, якщо й зовсім щось знаємо.

Закінчу ще однією цитатою, цього разу Бенджаміна Франкліна“Порогом у храм мудрості є визнання власного невігластва”. Не бійтеся переступити цей поріг, за ним не так вже й погано.

Залишити відповідь